воскресенье, 16 ноября 2014 г.

22 вересня 2014 року у 8 А класі я провела відкритий урок на тему "Середовища існування тварин. Поведінка тварин"


Мета уроку: 
Навчальна: сформувати в учнів знання про середовище існування тварин, особливості поведінки тварин та взаємозв’язки тварин з іншими компонентами екосистеми.
Розвиваюча: розвивати в учнів вміння порівнювати між собою юіологічні об’єкти та явища, логічно мислити та узагальнювати поняття.
Виховна: виховати бережливе ставлення до навколишнього середовища, толерантне ставлення до однокласників.
Очікувані результати: учні знають середовища існування тварин, шляхи пристосування їх до умов існування, особливості їх поведінки в певних умовах; уміють характеризувати зміни в організмі тварин унаслідок дії умов довкілля, обґрунтовувати результати цих пристосувань; наводять приклади проявів поведінки відомих їм тварин.
Обладнання: пілручники, робочі зошити, елктронна презентація « Середовище існування живих організмів», відеоматеріали «Пристосування тварин до умов середовища»
Тип уроку: комбінований.
  1. Організаційний етап
Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.
  2. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів:
Бесіда:
1. Що вивчає біологія?
2.На дошці написати царства живої природи
3.Що таке клітина?
4.Чим відрізняється клітина рослин і тварин?
5.Що таке тканина?
6.Які тканини тварин вам відомі?
Перевірка завдань у зошитах ( учні зачитують, візуальний контроль)
Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів
Слово вчителя
Тварини населяють усю земну кулю: поверхню суходолу, ґрунт, прісні водойми та моря. 
Піднімаючись на Джомолунгму (Еверест), альпіністи помітили на висоті близько 8000 м гірських птахів — клушиць. Червів, ракоподібних, молюсків та інших тварин було виявлено в западинах Світового океану на глибині до 11 000 м.
— Які п’ять умов необхідні для існування живих організмів? (Вода, повітря, світло, тепло та поживні речовини.)
— Чи рівномірно розподілені ці умови по поверхні Землі, чи скрізь на поверхні планети однакова кількість сонячного тепла, світла та води? (Ні.)
— Якщо умови, необхідні для живих істот, неоднакові на поверхні Землі, то що в такому разі можна припустити про поширення живих організмів? (Живі організми так само відрізняються один від одного й поширені по поверхні Землі неоднаково.)
—  Створення проблемної ситуації
— Завдяки чому тварини й рослини виживають у різноманітних природних умовах у разі нестачі тепла, світла й води? (Завдяки пристосуванням.)
Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети та завдань уроку.
 4. Засвоєння нового матеріалу
1.        Середовища існування тварин
2.        Пристосування тварин до середовища існування
3.        Поведінка тварин
Бесіда
Запитання до учнів:
Записати в зошити
— Пригадайте, що таке середовище існування. (Середовище існування — це та частина природи, у якій живуть організми, зазнаючи різних її впливів і самі впливаючи на неї.)
— Які середовища існування характерні для тварин?
 — Назвіть головні компоненти середовища існування, без яких тварина не може обійтися і які завжди здійснюють на неї вплив у процесі життя. (Їжа, вода, повітря, температура середовища, житло, інші організми.)-записати
Демонстрація презентації.
Робота в групах
Згадати про таблички на партах
Завдання для груп:
І група — схарактеризувати пристосування тварин до водного середовища існування;
ІІ група — схарактеризувати пристосування тварин до наземно-повітряного середовища існування;
ІІІ група — схарактеризувати пристосування тварин до ґрунтового середовища існування;
Разом— схарактеризувати пристосування тварин до організменого середовища існування.

Превірка роботи учнів
2.Пристосування тварин до середовища існування ( демонстрація відео)
Пристосування живих організмів до умов існування називається –адаптація
-картинки
-водне середовище
-наземно-повітряне
 Покажемо це на прикладі формування пристосувань у тетерячих птахів до життя в нижньому ярусі лісу. Для цього пригадаємо деякі особливості зовнішньої будови та способу життя цих птахів: короткий дзьоб, що дозволяє скльовує ягоди і насіння з лісової підстилки, а взимку з поверхні снігу; рогові бахромки на пальцях забезпечують ходіння по снігу, здатність рятуватися від холоду, зариваючись на ніч у сніг; короткі широкі крила, що дають можливість швидко і майже прямовисно злітати з землі. Припустимо, що у предків тетерячих птахів описані вище пристосування не були розвинені. Однак при зміні середовища проживання (у зв'язку з похолоданням або в силу якихось інших обставин) вони були змушені зимувати в лісі, гніздиться і годується на лісовій підстилці. І так з покоління в покоління на основі посилення, накопичення корисних спадкових змін удосконалювалися риси пристосованості тетерячих птахів до життя в нижньому ярусі лісу.
 Заповнення таблиці ( у ході уроку)
Середовище існування
Тварини
Пристосування тварин до середовища





3. Поведінка тварин
Розповідь учителя
 Записати.Під поведінкою організмів розуміють їхню здатність змінювати свої дії, реагувати на вплив внутрішніх і зовнішніх факторів.
Поведінка тварин більш різноманітна та складна, оскільки вони можуть пересуватися і, отже, змінювати умови існування. Тому в них дуже добре розвинені органи руху, чуттів і нервова регуляція. Можна навести такі приклади поведінки тварин: полювання хижаків чи комахоїдних тварин, вигодовування пташенят дорослими птахами, шлюбні ігри, міграції, тобто подорожі, які здійснюють тварини суходолом, морем, повітрям тощо.
Усі форми поведінки тварин можна об’єднати у дві групи — природжені та набуті. Харчова поведінка й міграції належать до природженої форми поведінки. Прикладом набутої поведінки може слугувати навчання — процес набуття організмом власного досвіду. Так, дорослі птахи вчать пташенят знаходити їжу та уникати небезпеки.
Пристосування організмів до умов існування зумовлюють не тільки різні форми поведінки, а й особливості їхньої будови, процесів життєдіяльності, що забезпечують можливість існування організмів у певних умовах довкілля. Так, наприклад, тварини із захисним забарвленням або формою тіла стають менш помітними для ворогів. У нашій місцевості багато птахів та звірів, які змінюють темне літнє забарвлення на світле зимове, пристосовуючись таким чином до барв довкілля.
І навпаки, забарвлення і поведінка тварин можуть бути дуже помітними. Так, яскраво забарвлені отруйні (колорадський жук, сонечко) або жалоносні (оси, бджоли) комахи «сповіщають» про небезпечність зустрічі з ними. А погрозливі пози різних змій та хижаків відлякують ворогів. Разом із тим привабливе яскраве забарвлення та специфічна поведінка забезпечують гуртування тварин у зграї або зустріч особин різних статей.
 Додатковий матеріал для груп
Харчова поведінка
Харчова поведінка притаманна всім тваринам і характеризується великою різноманітністю. Вона нерозривно пов’язана з різними видами активності: пошук, запасання їжі та обмін речовин. Пошукова поведінка запускається процесами збудження, що викликаються відсутністю їжі.
Пошукова поведінка і здобування їжі. Пошукова поведінка відрізняється винятковою різноманітністю і залежить від особливостей екології і біології виду. Спільним для тварин є підвищення чутливості до харчових подразників. В одноклітинних організмів, личинок комах вона проявляється у вигляді позитивного таксису у відношенні до хімічних подразників.
Тварини виявляють вибірковість стосовно їжі. Екологи визначають харчову перевагу як переважання певного харчового об’єкта в раціоні над його вмістом у середовищі. Часто тварини прагнуть підтримувати різноманітність харчового раціону.
Серед тварин, які харчуються живою їжею, спостерігаються дві основні стратегії здобування їжі — полювання й випасання.
Полювання є способом добування рухомих живих об’єктів. Мисливські стратегії залежать від характеристик добування та особливостей біології мисливця. Одні хижаки, наприклад богомоли, чатують на жертву в засідці, інші будують пастки. Добре відомі пастки павуків. Комахи також будують пастки — прикладом може служити мурашиний лев.
Швидкі хижаки, наприклад кальмари, використовують особливу стратегію — переслідування. Полювання на малорухому здобич, що ховається, вимагає розвинених аналізаторів і спеціальних пристосувань для її розкриття і вбивства (така здобич часто має міцний панцир).
Нерухома і численна здобич позбавляє необхідності вистежувати і вбивати її. Харчування такою здобиччю — випасання — полягає в поїданні частин або окремих органів кормових організмів. Класичним прикладом пасовищного типу тварин можуть служити великі хребетні рослиноїдні тварини, такі як вівці та кози.
Забирання здобичі в інших організмів — клептопаразитизм — також поширений у тваринному світі. Для одних видів він є підмогою в несприятливих умовах, для інших, наприклад багатьох чайок, він є звичайним джерелом поживи. Такі види здатні активно й наполегливо переслідувати жертву, щоб відібрати здобич. Далеко не завжди це явище викликає агресію у відповідь, особливо при міжвидовому клептопаразитизмі.
Насичення. Під час поїдання їжі вмикаються механізми гальмування, які запускаються як фізіологічними змінами, так і сигналами від рецепторів рота, глотки, шлунка і кишечнику. У високоорганізованих тварин процес споживання їжі контролюється центральною нервовою системою, у менш організованих — периферичною нервовою системою. Наприклад, у мух споживання їжі регулюється за принципом зворотного негативного зв’язку: у міру розтягування кишечнику посилюється гальмування харчової поведінки. У деяких членистоногих спостерігається зовнішнє травлення. Воно характерне для павуків, личинок мух і бабок.
Запасання їжі. Серед комах поширене запасання корму для личинок. Наприклад, жуки-гнойовики відкладають яйця в заготовлені гнойові кульки. Багато перетинчастокрилих і деякі двокрилі відкладають яйця в тіла інших тварин (переважно комах). Своєрідність цієї форми запасання корму дозволила виділити їх в окрему екологічну категорію — паразитоїди.
У деяких гризунів, до яких належать хом’яки та бурундуки, запасання корму набуло характеру пристосування до несприятливих періодів року. У них запасання корму збігається з періодом дозрівання злаків. За сезон звичайний хом’як запасає до 16 кгрослинного корму.
Оборонна поведінка. До оборонної поведінки належать дії, спрямовані на уникнення небезпеки. Оборонні реакції виникають у відповідь на зовнішні стимули і можуть бути активними, аж до нападу, або пасивними. Класичним прикладом оборонної реакції є реакція уникнення, що спостерігається у виводкових птахів у відповідь на появу силуету хижака.
Комфортна поведінка. Комфортна поведінка об’єднує поведінкові акти, спрямовані на догляд за тілом. Комфортна поведінка є невід’ємною частиною життєдіяльності здорової тварини. Порушення комфортної поведінки свідчить про неблагополуччя тварини (хворобу, голод або низький соціальний статус у суспільних тварин). Тварини можуть чистити тіло за допомогою кінцівок, тертися об субстрат, струшуватися, купатися у воді або піску.
Поведінкові акти, такі як прийняття пози для сну, також належать до комфортної поведінки.
Репродуктивна поведінка. З двох основних типів розмноження — статевого і нестатевого — перше характеризується винятковою різноманітністю форм поведінки, націлених на пошук партнера, утворення пар, упізнавання партнера, шлюбні ритуали і власне спаровування. Нестатеве розмноження не вимагає таких адаптацій, хоча організми, що розмножуються партогенетично, іноді демонструють складну статеву поведінку.
Тварини, які живуть у природних районах з вираженою зміною пір року, мають річний цикл розмноження. У них сезон статевої поведінки запускається внутрішніми річними ритмами, при цьому чинники довкілля справляють коригувальний вплив. Наприклад, у риб, які мешкають у водах помірного поясу, нерест спостерігається раз на рік (восени, влітку або навесні), у той час як у риб, які мешкають у тропіках, він може бути не виражений зовсім.
Більшість вищих тварин починають спаровування лише після залицяння. Залицяння являє собою обмін спеціальними сигналами — демонстраціями. Залицяння у тварин значною мірою ритуалізоване і відзначається винятковою різноманітністю: воно може включати підношення корму (як у чомги), демонстрацію оперення (як у райських птахів), зведення споруд, токування. Залицяння розглядається як механізм статевого добору. У цілому воно сприяє добору найбільш відповідного партнера, а крім того запобігає міжвидовій гібридизації.
Агресивна поведінка. Агресивною називають деструктивну поведінку, що спрямована проти іншої особини. До неї відносять загрозливі демонстрації, напад та нанесення травм. Агресія служить для встановлення ієрархічних відносин у соціальних тварин, розподілу території, їжі та інших ресурсів. Питання про допустимість застосування терміна «агресія» щодо відносин між хижаком і жертвою залишається відкритим.
Агресивна поведінка запускається при сприйнятті специфічного подразника, у ролі якого зазвичай виступають запах, звукові сигнали та елементи забарвлення іншої особини. Прояв агресивної поведінки залежить від внутрішнього стану організму. У більшості тварин агресія спостерігається в період розмноження. Це явище добре вивчене на прикладі птахів і територіальних риб. У самців цих організмів у період розмноження агресію викликає суперник, що наближається до кордонів ділянки.
Соціальна поведінка. До соціальної поведінки належать прояви психічної діяльності, безпосередньо пов’язані із взаємодією між окремими особинами та їхніми угрупованнями. Виділяють два основні типи соціальної поведінки — групова, для якої характерна наявність взаємного потягу між особинами, і територіальна, при якій такого потягу немає. Відповідно перший тип передбачає спільне використання просторових ресурсів, другий — виключає його. Територіальний тип поведінки можна назвати поодиноким. При цьому типі соціальних відносин між представниками одного виду виникає агресія, за винятком певного періоду (наприклад, періоду розмноження).
Територіальна поведінка. Територіальною називається поведінка, яка пов’язана з поділом доступної території на індивідуальні ділянки. Вона включає виділення індивідуальної ділянки, маркування її меж та охорону від інших особин. Територія може позначатися звуковими сигналами, як у птахів, пахучими мітками, як у котячих, а також візуальними позначками. Візуальні позначки являють собою екскременти, витоптані ділянки, подряпини і вигризання на корі дерев або, у більшості випадків, поєднання різних міток. Наприклад, ведмеді мітять дерева сечею, труться об них, дряпають і гризуть кору, а також роблять заглиблення в землі.
Дослідницька поведінка. До дослідницької поведінки відносять поведінкові акти, спрямовані на вивчення навколишнього середовища, не пов’язаного з пошуком їжі або статевого партнера. Вищі тварини, опинившись у незнайомій обстановці, починають активно переміщуватися, оглядати, обмацувати й обнюхувати навколишні предмети. Дослідницька поведінка придушується голодом, реакцією страху і статевим збудженням. Виділяють орієнтовні реакції, при яких тварина залишається нерухомою, і активне дослідження, при якому тварина переміщається щодо досліджуваного об’єкта чи території.
  5. Узагальнення і закріплення знань
Навести приклади різних видів поведінки тварин
5.1. Виконання тестових завдань.
Вибрати одну правильну відповідь.
1. Наземно-повітряне середовище було освоєне в ході еволюції після:
А ґрунтового                        В водного
Б організменого                   Г правильна відповідь відсутня
2. Способи руху тварин залежать:
А від температури середовища
Б від освітленості середовища
В від густини середовища
Г від наявності води в середовищі
3. Щільні покриви захищають наземних тварин від:
А переохолодження             В паразитів
Б висихання                           Г надлишку води
4. Зябра характерні для тварин, які населяють середовище існування:
А водне                                  В ґрунтове
Б наземно-повітряне                        Г організмене
5. Газообмін у більшості ґрунтових тварин відбувається через:
А поверхню тіла                   В легені
Б зябра                                   Г трахеї
 6. Підбиття підсумків уроку
Бесіда:
Відповідь на проблемне запитання:
Завдяки чому тварини й рослини виживають у різноманітних природних умовах у разі нестачі тепла, світла й води? (Завдяки пристосуванням.)

Чи відомі вам організми, що живуть в угрупованні і не мають зв'язку з іншими організмами?
1. Назвіть середовища існування тварин.
2. Які пристосування мають тварини до водного середовища?
3. Які пристосування мають тварини до наземно-повітряного середовища?
4. Які пристосування мають тварини до ґрунтового середовища життя?
5. Які переваги над усіма іншими має організм як середовище існування?
Побудова Т схеми уроку : Я знав   Я дізнався
  7. Домашнє завдання
Підручник :
1.вивчити пр.7
2.скласти 5 запитань до параграфа

3.Підготувати цікавий матеріал про взаємозв’язки між різними групами тварин.

среда, 21 мая 2014 г.

Тема: Використання мультимедійного комплексу SMART Board на уроках природничого циклу

Вступ
    У зв’язку із сучасним підходом до підготовки учня як майбутнього фахівця на ринку праці, вимоги до сучасного уроку також є достатньо високими. Особливо це стосується його інформаційної складової та форми надання учбового матеріалу. Значною мірою підвищенню цієї якості сприяє використання сучасних інформаційних технологій, а точніше – комп’ютерно-мультимедійних комплексів, таких, наприклад, як SMART Board.


















Що таке SMART Board?
         Цей мультимедійний комплекс є поєднанням сенсорної панелі (електронної поверхні дошки) зі спеціальними маркерами, мультимедійного графічного проектора та персонального комп’ютера (підключення дошки до системного блоку комп’ютера – кабель/порт USB 2.0). Програмне забезпечення – спеціальні програми:  SMART (керування параметрами) та Notebook  (основна робоча програма).
Комплекс має можливості:
·        Керування комп’ютерним зображенням за допомогою сенсорної поверхні дошки, причому і маркером, і звичайним дотиком руки до поверхні (відкриття-закриття вікон, керування програмами, курсором миші, інтерактивною клавіатурою тощо);
·        Редагування, збереження, імпортування та друк введеної графічної інформації (малюнку, тексту, нотаток);
·        Розпізнавання будь-якого тексту ( введений мануально текст розпізнається в електронному вигляді);
·        Запис (трансляція) усіх дій за допомогою універсального програвача;
·        Показ презентацій, відео, флеш-роликів та анімації;
·        Робота в Інтернеті;
·        Створення об’єктів, їх редагування, вставка з будь-яких програмних продуктів MS Office (Word, Exel, PowerPoint тощо).
      Наявність такого комплексу дає змогу відмовитися від паперових          наочних посібників – малюнків, таблиць, схем тощо (які в своїй більшості не оновлюються з 1970-1980-х рр.) та використовувати власні напрацювання, до того ж, за наявності певних навичок, їх можна створювати безпосередньо на уроці майже без пауз та затримок часу (на учнів це діє вражаюче).
Особливістю використання комплексу є також можливість спілкування із групою-командою з іншої школи, міста і навіть країни за допомогою ІР-телефонії ( програма Skype) за умови наявності будь-якої веб-камери та виходу і Інтернет.
Використання комплексу SMART Board на уроках біології та природознавства
Комплекс можна використовувати на уроці будь-якого типу, але кожен тип матиме власну специфіку. Основні типи уроків, на яких використання комплексу є найдоцільнішим:
·        Уроки засвоєння нових знань;
·        Уроки узагальнення та закріплення знань;
·        Лабораторно-практичні заняття;
·        Нетрадиційні уроки;
·        Уроки контролю знань.
Уроки засвоєння нових знань
     Основа будь-якого навчання. У викладанні біології, природознавства (загалом, усіх природничих дисциплін) наочність має першочергове значення. А якщо вона ще й гарно виглядає, та ще й анімована та озвучена…(Слід пам’ятати, що образна пам’ять у людини стійкіша за інші, бо розвивається від народження.) Нині вже існує достатньо програм, які можна застосовувати на уроках такого типу. Ефективним буде і використання власних (сторонніх) презентацій зроблених у MS Office PowerPoint.  Презентації полегшують показ фотографій, малюнків, графіків, географічних карт, гербарних матеріалів. Використовуючи анімацію й вставки відеофрагментів, можна продемонструвати процес у динаміці. Усе це забезпечує ефективність сприйняття інформації. Застосовуючи мультимедійні презентації, можна компенсувати відсутність у підручниках матеріалів, у яких відображено сучасні наукові досягнення. Звісно, не кожен урок потребує такого супроводу, але в курсі «Загальна біологія» існують теми, до яких підібрати наочний матеріал дуже нелегко. Наприклад, уроки, на яких учні вивчають молекулярний та клітинний рівні життя. Завдяки анімаційним ефектам такі складні процеси, як біосинтез білка, трансляція, дихання, фотосинтез можна зробити наочними й зрозумілими. При цьому учням спочатку можна продемонструвати загальну схему процесу, а потім відпрацьовувати кожен його крок. Опанування зазначених процесів доцільно підкріпити відповідним роздатковим  матеріалом. Те саме стосується й цитології: демонстрування мікрофотографій і малюнків клітинних органел, їх розташування  в клітині, значно полегшує сприйняття й запам’ятовування навчальної інформації, а використання анімації дає змогу поетапно розглянути всі стадії поділу клітини. Те саме  Ефективність визначається більш стійким запам’ятовуванням матеріалу, швидкісним пригадуванням, а головне – формуванням справжнього інтересу до предмета та позитивних мотивацій його вивчення.


Уроки узагальнення та закріплення знань
 Як свідчить мій досвід, найефективнішою схемою під час проведення уроків такого типу є демонстрування та обговорення презентацій учнів. Презентація може бути індивідуальною або груповою (навіть у вигляді проекту). Підготовка такої презентації та її демонстрування сприяє формуванню навичок аналізувати певний матеріал, виділяти в ньому ключові аспекти, відповідати на загальні та специфічні питання, а головне – створює можливість розвитку й реалізації творчого потенціалу учнів.
Вимоги до учнівських презентацій можуть бути, наприклад, такі:
1.     Якість виступу (логічна та обґрунтована доповідь; чітка, грамотна мова; впевненість під час відповіді тощо).
2.     Демонстрування слайдів має відповідати усній доповіді.
3.     Точні відповіді на запитання, аргументація власної точки зору.
4.     Готовність до дискусії.
5.     При групові презентації – участь у доповіді всіх членів групи.
6.     Чітка відповідність регламенту (часу) тощо.
Лабораторно-практичні заняття
Використання комплексу під час лабораторно-практичних занять із біології/природознавства може стати дуже вагомою альтернативою традиційним урокам, особливо, якщо взяти до уваги сучасний стан лабораторної бази більшості шкільних кабінетів біології.
Тут можна використовувати і вже готові напрацювання (схеми, шаблони, таблиці), і (за умови наявності певного досвіду) виконувати роботу разом з учнями (тобто наступне завдання виводиться на екран після виконання попереднього). Де тематика роботи передбачає використання збільшувальних приладів, можна (за наявності, звісно) застосовувати USB-мікроскоп, зображення з якого проектується на великий екран-дошку, де його можна редагувати та оформити відповідними написами-поясненнями.
Нетрадиційні уроки (відео лекції, бесіди, турніри)
Можна демонструвати відеоролики на певну проблему і потім, із метою розв’язання даної проблеми та пошуку оптимального рішення, влаштовувати круглі столи, дебати, мозкові штурми тощо. Можна використовувати такий методичний прийом: «відключити» власний звуковий супровід і запропонувати учням прокоментувати зображення, продовжити пояснення процесу, що відображається, навіть запропонувати спрогнозувати подальший розвиток подій та їх наслідки. Також можна запропонувати заповнити узагальнюючу таблицю, скласти опорний конспект, знайти відповіді на питання тощо, особливо при використанні флеш-анімації практичного характеру (наприклад, вивчення внутрішніх органів жаби). Причому послідовність дій можна записувати за допомогою програмного рекордера і потім показувати (зокрема й в Інтернеті) як звичайне відео у флеш-форматі.
Уроки контролю знань
SMART Board дає змогу проводити і класичні фронтальні контрольні роботи (із текстовими та відео питаннями), і тестові, індивідуальні та групові вправи. При фронтальних методах краще використовувати готові текстові схеми, шаблони питань або тестових блоків, а якщо передбачається індивідуальне опитування або робота у групах, то можна використовувати мультимедійні  схеми і тести, після завершення яких комп’ютер сам оцінює знання певного учня або всієї групи. Тут є доцільним використання графічних тестових оболонок, таких, як, наприклад, HyperTest.
         Отже, використання мультимедійного комплексу SMART Board можна розглядати як прогресивну (альтернативну) модель сучасного навчання у циклі природничих дисциплін середньої (і вищої) школи, а постійна розробка нових програмних продуктів (а також можливість їх створення силами самих користувачів) робить цей процес особливо ефективним і в очній, і в дистанційній освіті.