розробка уроку з біології 8 клас на тему:"Харчові розлади, хвороби та їх запобігання"

Біологія 8                                                                 

Тема: Харчові розлади, хвороби  та їх запобігання

«Здоров'я – це безцінний дар природи, воно дається, на жаль, не навіки, його треба берегти.  Але здоров’я людини багато в чому залежить від неї самої, від її способу життя, умов праці, звичок та духовності». 

(І.П. Павлов)

Освітні цілі:

•   ознайомити учнів із найбільш поширеними харчовими отруєннями і шлунково-кишковими хворобами;

•   виробляти вміння застосовувати здобуті знання про будову та функції травної системи для збереження здоров’я;

•   ознайомити з наданням першої медичної допо­моги в разі цих захворювань;

•   сформулювати   правила   гігієни   нормального травлення;

•   виховувати негативне ставлення до шкідливих звичок: вживання алкогольних напоїв та тютюнокуріння.

 Основні поняття і терміни: гігієна травлення, харчо­ві отруєння, інфекція,  збудник, сальмонельоз, ботулізм, холера, дизентерія, гельмінти, здоровий спосіб життя.

Обладнання: підручник, зошит, роздатковий матеріал.

Тип уроку: закріплення, узагальнення і систематиза­ції знань.

Форма уроку: урок-семінар.

Структура уроку, основний зміст і методи роботи

I.      Організаційний момент.  Вступне слово вчителя.

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

Доброго дня, діти! Сьогодні гарний чудовий осінній день.

А з яким настроєм ви прийшли на урок?

У вас на парті розташовані смайлики. Роздивіться їх та виберіть той смайлик, який відображає ваш настрій.   

                                                

Усі ці складові дадуть змогу досягти успіху.

Французький філософ, письменник Жан Жак Руссо  писав: «Більша частина хвороб наших – це справа наших власних рук».  У ході уроку ми з вами або підтвердимо думку просвітника, або спростуємо її.

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок учнів.

 Вправа «Розумний потяг»  (розкласти у послідовності будову травної системи)

1.  ротова порожнина

2.  протоки слинних залоз

3.   стравохід

4.   шлунок

5. тонкий кишечник

6. дванадцятипала кишка

7. підшлункова залоза

8. товстий кишечник

9. апендикс

10. пряма кишка

«Вибірковий загадковий диктант»

Необхідно вибрати правильні твердження, які стосуються особливостей будови та функції травної системи людини. Якщо правильно виконаєте завдання, то визначите назву організму, який безпосередньо пов’язаний з темою сьогоднішнього уроку. (Діти картками показують. Правильна відповідь-синій, неправильна – червоним

+Процес травлення відбувається за допомогою травних соків+

               _       За відсутності вітамінів в організмі виникають захворювання —              

          гіповітамінози

           +На процес травлення в ротовій порожнині впливає фермент лізоцим.

      +    Мікрофлора кишечника бере участь в обміні речовин.

    

 +        Харчуватися краще чотири рази на день

  -        Початковий відділ тонкого кишечнику — клубова кишка

 +         У шлунку діє фермент пепсин

 +           За рахунок пульпи зуб живиться і росте

  -         У дорослої людини 25 зубів

 +          Між стравоходом і шлунком є клапан- сфінктер

 +          Апендикс — це червоподібний відросток сліпої кишки

  -         Язик виконує функцію пережовування їжі

  +         Зуби поділяють на молочні та постійні

        III.          Мотивація навчальної діяльності

У роботі нашого травного апарату, різних його відділів іноді відбувається збій. Хвороб, із ним пов’язаних, чимало.  І.П.Павлов сказав: «Надмірне захоплення їжею беззаперечно шкідливе, як  і будь-яка крайність у житті». На сьогодні хвороби органів травлення в структурі поширеності серед усіх захворювань в Україні посідають третє місце після серцево-судинних хвороб та хвороб органів дихання. Лікарі відмічають, що зараз люди з високим добробутом хворіють навіть частіше ніж інші, бо не докладають зусиль.

ІV. Повідомлення теми і мети уроку. Сьогодні ми розглянемо тему «Харчові розлади, хвороби та їх запобігання.».

Метою нашого уроку є:

•    ознайомлення із найбільш поширеними харчовими отруєннями і шлунково-кишковими хворобами;

•   вироблення вміння застосовувати здобуті знання про будову та функції травної системи для збереження здоров’я;

•   виховування негативного ставлення до шкідливих звичок: вживання алкогольних напоїв та тютюнокуріння;

•   формування потреби в здоровому способі життя.

 Хвороби органів травлення - це порушення нормальної життєдіяльності організму людини через виникнення відхилень у будові та функціях органів травної системи.

Згідно з Міжнародною класифікацією хвороб, розробленою Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), хвороби органів травлення поділяються на групи:

1) хвороби порожнини рота, слинних залоз та щелеп (карієс, стоматит);

2) хвороби стравоходу, шлунка та дванадцятипалої кишки (гастрит, виразка шлунка, виразка дванадцятипалої кишки);

3) хвороби кишок (ентерити - запалення слизової оболонки тонкої кишки, коліти - запалення слизової оболонки товстої кишки, апендицит, заворот кишок);

4) хвороби печінки (цироз)

5) хвороби жовчного міхура та підшлункової залози (жовчнокам’яна хвороба, холецистит, панкреатит) та ін.

Робота в групах над заповненням таблиці з використанням матеріалу підручника.

Групи хвороб	Назви хвороб	Органи, які хворіють	Причини
Хвороби порожнини рота	Карієс	зуби	Недостатня гігієна
	Стоматит	Ротова порожнина	Вірус, користування чужими столовими приборами
Хвороби стравоходу, шлунка та дванадцятипалої кишки	Гастрит	шлунок	Неправильне харчування, стрес
	Виразка	Шлунок, 12-пала кишка	Неправильне харчування, стрес, хелікобактер пілері
	Дисбактеріоз	Шлунок, кишечник	бактерії
Хвороби жовчного міхура та підшлункової залози	Холецистит	Застій жовчі, запалення жовчного міхура	Жирна суха їжа
	Панкреатит	Підшлункова залоза	Запалення через недотримання режиму харчування
	Жовчно-кам’яна хвороба	Жовчний міхур	Жирна їжа

Травна система людини страждає від багатьох чинників, що супроводжують сучасне життя: недотримання режиму харчування, уживання штучної їжі зі шкідливими харчовими добавками, швидке споживання їжі, тривале вживання ліків, негативні емоції, куріння, вживання алкогольних напоїв, стан довкілля тощо. Хвороби органів травлення порушують обмін речовин і спричиняють захворювання інших органів людини.

Отже, хвороби органів травлення різноманітні, виникають внаслідок неправильного способу життя людини. 

Хвороби шлунково-кишкового тракту виникають також внаслідок різноманітних отруєнь, проникнення інфекції.

 Як бачимо, захворювань травної системи є багато. Для того щоб прожити довге життя в повному здо­ров'ї, потрібно знати все про гігієну травлення, хар­чові отруєння та інші захворювання.

IV.      Семінар

Під час семінару ми розглянемо інформацію про хвороби шлунково-кишкового тракту, яку ви готували з до­даткової літератури. Під час виступів учнів заното­вуйте основну інформацію у свої зошити.

Повідомлення 1. Харчові отруєння небактеріальної природи.

Повідомлення 2. Ботулізм і сальмонельоз – небезпечні бактеріальні захворювання.

Повідомлення 3. Дизентерія і холера – особливо небезпечні захворювання.

Повідомлення 4. Вірусний гепатит А – гостра інфекційна хвороба.

Повідомлення 5. Гельмінтози. 

Повідомлення 6. Шкідливий вплив алкоголю та паління на органи травлення.

Повідомлення 1. Харчові отруєння небактеріальної природи виникають внаслідок вживання продуктів, отруйних за своєю природою. Наприклад отруйні гриби, рослини. Україні росте більше 25 видів смертельно отруйних грибів.  Ознаки отруєння виникають через 8-72 години після їх вживання. Ознаками харчових отруєнь є блювання, біль у животі, пронос, головний біль, запаморочення. 

Повідомлення 2. Ботулізм – гостра інфекційна хвороба, яка спричинюється паличкою ботулізму. Отруєння спостерігається після вживання м’ясних продуктів, овочевих і рибних консервів, ковбаси, солоної і копченої риби. Ботулізм може призвести до смерті. 

Сальмонельоз – гостре інфекційне захворювання спричинене бактеріями роду сальмонел.  Сальмонели – постійні мешканці кишечника багатьох тварин. Зараження людини відбувається при вживанні забрудненого м’яса, яєць, молока та молочних продуктів або води. У людини розвивається важке отруєння всього шлунково-кишкового каналу.

Повідомлення 3. Дизентерія спричинюється дизентерійною паличкою. Джерелом інфекції є хворі на дизентерію люди. Збудники досить стійкі у зовнішньому середовищі, де можуть жити до 30 днів. Проте вони чутливі до сонячного світла, під дією якого гинуть на протязі 30 хвилин. Зараження  дизентерією відбувається через вживання інфікованого молока, води, через забруднені випорожненнями предмети. У хворих спостерігається біль у животі, кров’яний пронос, підвищення температури тіла і зниження апетиту.

Холера – особливо небезпечне захворювання, яке супроводжується загальним отруєнням організму. Зараження холерою відбувається при вживанні зараженої сирої води, харчових продуктів, через брудні руки після контакту з хворими людьми.

Повідомлення 4. Хвороба Боткіна або вірусний гепатит А – це гостра інфекційна хвороба, за якої переважно уражається печінка, виникає її тяжке запалення. Спричиняє її вірус. Людина заражається через забруднені випорожнення хворих. Переносниками також є мухи.  Захворювання починається через 40 днів з моменту потрапляння збудника в організм і супроводжується болем у горлі, кволістю, нудотою, блюванням, підвищенням температури. Через декілька днів з’являється жовтяниця. Захворювання дуже небезпечне, бо призводить до загибелі клітин печінки. Вперше цю хворобу описав російський вчений Сергій Петрович Боткін.

Повідомлення 5. Глистяні захворювання

Глистяні захворювання - це захворювання, спричинені паразитичними червами (гельмінтами). Збудниками цих хвороб є представники плоских (печінковий сисун, ціп’як свинячий, ехінокок) та круглих (аскариди, гострики, трихінела) червів. Найчастіше зараження гельмінтами відбувається під час вживання зараженого личинками чи фінами м’яса та сирої води, немитих овочів, ягід, фруктів, через забруднені руки. Паразити знижують імунітет, спричиняють алергічні реакції. Продукти обміну речовин гельмінтів впливають на нервову систему, органи кровотворення, змінюють склад мікрофлори кишечнику. У хворих знижується апетит, відбуваються затримка зросту, відставання в розумовому розвитку, спостерігаються швидка втома, головний біль, порушення сну тощо.

3.  Вправа «Мікрофон»



Після прослуханих повідомлень попрацюємо над складанням заходів профілактики харчових отруєнь.

Складання опорного конспекту підручник

З метою профілактики інфекційних захворювань та харчових отруєнь необхідно:

— не вживати продуктів і напоїв, які викликають сумнів щодо їх доброякісності та з простроченими термінами споживання;

— зберігати продукти харчування тільки в спосіб, зазначений на упаковці, та у встановлений термін;

— не брати в дорогу продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські вироби та інші продукти, які потребують охолодження при зберіганні);

— при споживанні овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити водою;

— не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водоспоживання;

— перед приготуванням їжі та перед її вживанням завжди мити руки з милом;

 — обов’язково мити руки після відвідування туалету та після гри у м’яч.

Запитання до учнів

•   Яку першу долікарську допомогу необхідно надати в разі отруєнь?

(Учитель коригує та узагальнює відповіді учнів, учні роздають листівки.)

Це повинен знати кожен!!! Перша допомога в разі отруєнь має бути спрямована на: -         видалення з організму людини недоброякісної їжі, залишків грибів та рослин. -          Викликавши «швидку допомогу», необхідно: -                промити шлунок — дати людині випити поспіль 5–6 склянок слабкого (рожевого) розчину перманганату калію, а потім, -                подразнюючи двома пальцями корінь язика та задню стінку глотки, викликати блювання. Так варто зробити кілька разів; -                промити кишечник — за допомогою клізми.

Закріплення знань учнів (Робота в малих групах. Дидактична гра «Медичний консиліум»)

Завдання: за ситуативною карткою встановити діагноз хворому. Відповідь аргументувати. Запропонувати профілактичні дії щодо запобігання даного захворювання.

Ситуація 1. Швидка допомога була викликана хворому додому. Хворий скаржився на біль під грудьми у череві, нудотою, блюванням, проносом; головний біль, підви­щення температури, озноб. Спо­стерігалися явища збудження сер­цево-судинної та нервової систем.

З’ясувалося, що хворий тільки-но повернувся з «тихого полювання» і ласував власноруч приготованою юшкою з опеньками. Чи могли гриби стати причиною хвороби? Як що так, то якої? /харчове отруєння/

Ситуація 2. До лікарні потрапила родина з гострим отруєнням. У всіх спостерігалося важке дихання, задуха, спазм дихальних шляхів. Люди скаржилися на погіршення зору та сухість у горлі. Зіниці  у людей були розширені, спостерігалися явища пригнічення серцево-судинної та нервової систем. З’ясувалося, що в їжу вони вживали м’ясні консерви домашнього приготування. Чи могли консерви стати причиною хвороби? Якщо так, то якої? /ботулізм/

Ситуація 3. До лікарні привезли дворічну дитину. У розмові з мамою було з’ясовано, що у малюка часті рідкі випорожнення з домішками слизу і крові, біль у животі, підвищена температура, озноб. Під час бактеріального лабораторного дослідження у випорожненнях був виявлений одноклітинний організм без ядра. Яке захворювання діагностували лікарі? /дизентерія/

Ситуація 4. До інфекційної лікарні потрапив чоловік із скаргами на біль у горлі, нудоту, блювання, підвищення температури тіла. Було з’ясовано, що сеча хворого потемнішала, кал став практично знебарвлений, з’явилася жовтяниця. Яке захворювання діагностували лікарі? /хвороба Боткіна (вірусний гепатит)/

Ситуація 5. До хірургічного відділення швидка привезла хворого із скаргами на гострий біль праворуч знизу живота, підвищення температури тіла до 38⁰, ознобом, нудотою та блюванням. Яке захворювання діагностували лікарі? /гострий апендицит/

Ситуація 6. Хворий юнак звернувся до лікаря зі скаргою на біль в ділянці живота, розлад травлення, зниже­ний апетит, постійну нудоту, іноді блювання, неспокійний сон.                       До­слідження фекалій результатів не дало. Було встановлено, що хло­пець полюбляє купатись у ставку біля будинку його бабусі. Яка причина таких проявів хвороби? /Аскаридоз/

Ситуація 7. Хворі звернулися  до лікаря зі скаргами на слабкість, нудоту, здуття живота, напіврідке випо­рожнення кілька разів на добу. Було з’ясовано, що нещодавно вони готували шашлик зі свинини і з задоволенням ласували ще не просмаженими шматочками м’яса. При лабораторному дослідженні були  виявлені черви завдовжки до 2 м. Чи було не просмажене м'ясо причиною хвороби? Якщо так, то якої. /Свинячий цип'як/

1.харчові отруєнн

2ботулізм

3.дизентерія

4хвороба боткіна

V. Закріплення знань

Підсумок

«Незакінчені речення»

Я знаю…. Я вмію…

У вас на партах лежать смайлики. Оцініть одним із них результат вашої роботи на уроці.

VI.      Домашнє завдання

1. Вивчити § 12, підготуватися до тематичної контрольної роботи.

Поміркуйте, чому нервові перенапруження та стреси негативно впливають на роботу травної системи.

Розробки уроків біології 11 клас за новою програмою

Автор: учитель біології Яновська Ольга Вікторівна

(Бобринецька загальноосвітня школа І-ІІІ         ступенів№ 5 Бобринецької міської ради )

Урок № 1

Тема: Адаптація як властивість біологічних систем

Мета:  Ознайомити учнів  з  поняттям адаптації як властивості біологічних систем. Розглянути приклади адаптацій. Зорієнтувати учнів у класифікації адаптацій.

Сприяти розвитку логічного мислення, вміння аналізувати та порівнювати біологічні об’єкти.  Виховувати бережливе ставлення учнів до природи, культуру спілкування, екологічну свідомість.

Обладнання: малюнки та фотографії прикладів адаптацій тварин, картки-завдання, аудіозапис звуків тварин.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Привітання з учнями. Налаштування учнів на роботу. Вчитель вмикає аудіозапис зі звуками диких тварин. Як тільки багато різноманітних тварин проживає на нашій планеті. Щоб вижити у такому різноманітті кожній тварині довелося пристосовуватись до інших живих організмів та умов навколишнього середовища.  Сьогодні на уроці ви дізнаєтесь багато нового про пристосувальні властивості тварин. Тому будьте максимально уважні та зосереджені.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Асоціативне гроно ( Учні біля дошки створюють схему)

Середовище існування

Живі організми

                                            

							Пристосування

 

Фактори середовища

                                                      Біосистема

							Взаємозвязок
	Адаптація

 

                  

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Проблемне питання.  Уявіть ситуацію, якби ящірка не відкидала хвіст. Чи змогла б вона зберегти свій вид до наших часів? На дошці демонструється малюнок ящірки.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Оголошення теми та мети уроку. Запис дати та теми уроку  в зошитах.

1.Поняття про адаптацію.

Пояснення вчителя з елементами демонстрації

Основи теорії адаптації закладено канадським ученим Гансом Сельє (1936–1989). Він увів у науку поняття адаптації, виявив фази адаптаційного процесу, сформулював уявлення про загальний адаптаційний синдром і стрес.

АДАПТАЦІЯ (від лат. adaptatio – пристосування) в біології –загальна властивість усіх біосистем щодо формування й розвитку нових біологічних ознак відповідно до змін умов навколишнього середовища.

Запитання до учнів:

Чи можете ви навести прилади адаптацій?

Учні наводять прилади.

Демонстрація картинок адаптації тарин

                  

2.Поняття про принцип єдності організмів і середовища існування.

Принцип  в різний час формульований К. Ф. Рульє, І. М. Сеченовим та В. І. Вернадським.

Життя розвивається внаслідок постійного обміну речовин та інформації на ґрунті потоку енергії у динамічній єдності організмівй середовища мешкання.

Запитання до учнів:

Наведіть приклади які будуть ілюструвати принцип єдності організмів і середовища існування.

Учні наводять прилади ланцюгів живлення. Залежність живих організмів від вологи. Сонячного світла. Температури тощо.

3.Класифікація адаптації організмів.

Методи: демонстрація, розповідь, учні пишуть рівняння реакції на дошці під керівництвом учителя.

Адаптація реалізується не лише на рівні організму. Її прояви існують на кожному з рівнів організації біосистем і притаманні їм усім.

Клітинними адаптаціями є пристосування на рівні одноклітинних організмів

або окремих клітин багатоклітинних організмів. Так, під дією ультрафіолетового

випромінювання на мембрани епітеліоцитів синтезується фермент тирозиназа й

утворюється меланін; нестача кисню стимулює збільшення кількості мітохондрій і посилення процесу біологічного окиснення; поява нового джерела поживних речовин спричиняє появу нових ферментів у клітинах бактерій.

Організмовими адаптаціями є морфоанатомічні структури, фізіологічні явища або прояви поведінки організму, що сформувалися в процесі еволюції і підвищують довготривалий репродуктивний успіх організму. Це найбільш вивчена група адаптацій.

До популяційних адаптацій належать: спіль-

не добування їжі стаєю вовків або прайдом левів зростання в популяціях кількості самок і збільшення плодючості та кількості яєць у кладках птахів.

Видовими адаптаціями є шлюбні танці журавлів або турнірні бої оленів, результатом яких є добір самців й самок для успішної репродукції виду, нерест у

прохідних риб, світлова комунікація у світляків.

Прикладами екосистемних адаптацій можуть бути симбіотичні відносини

між видами у біогеоценозах: мікориза орхідей з базидіальними грибами, бактеріориза бульбочкових бактерій роду Rhizobium з бобовими рослинами.

Вчені виділяють такі групи адаптацій:структурні, фізіологічні, етологічні.

Робота з підручником. (Учні заповнюють табличку в робочих зошитах використовуючи матеріал підручника с.5-6 Соболь В.І)

Група адаптацій	Приклади	Значення адаптацій
Структурні
Фізіологічні
Етологічні

По закінченню роботи здійснюється перевірка та обговорення кожної із груп адаптацій.

ІV. Закріплення матеріалу.

Завдання на мультимедійній дошці (на звичайній дошці можна прикріпити ілюстрації) Вправа  «Розпізнай біологічний об*єкт»

Визначте за даними ілюстраціями  групу та значення адаптаці

1Горби на тілі верблюда

2.Забарвлення жаби

3.Нічний зір у кажана

4.Наявність колючо-сосучого ротового апарата у комара

5.Характерна поза у кобри

6. Форма тіла у змії

V.                 Рефлексія 

Обговорення проблемного питання «Уявіть ситуацію, якби ящірка не відкидала хвіст. Чи змогла б вона зберегти свій вид до наших часів?»

VI.           Інструктаж д/з   

Опрацювати відповідний параграф підручника (пр.1 Соболь В.І),  підібрати та записати в зошити по 3 приклади різних адаптацій у тварин. Для бажаючих підготувати  інформацію про адаптації спричинені мутаціями.

                                                             Автор: учитель біології  Яновська Ольга Вікторівна

(КЗ «Бобринецька загальноосвітня школа І-ІІІ                                      ступенів №5 Бобринецької міської ради»)

Урок № 21

Тема: Імунна система. Робота імунної системи

Мета:  Ознайомити учнів  з особливостями імунної системи людини. Охарактеризувати принципи роботи імунітету. На прикладах довести важливість імунної системи для життя людини.

Розвинути вміння учнів будувати причино-наслідкові звя*зки, логічно мислити, порівнювати об*єкти, складати схеми.

Виховувати бережливе ставлення до власного здоров*я, почуття толерантності та культуру спілкування.

Обладнання: мультимедійна презентація, таблиця «Внутрішня будова тіла людини» портрети вчених-біологів, зразки імуномодуляторів.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Привітання, налаштування учнів на робочий лад, перевірка готовності до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Фронтальне опитування.

У 9 класі ви вже знайомились із поняттям імунітету. Давайте пригадаємо, щож таке імунітет, які органи відповідають за формування імунітету?

Учні по черзі виходять до доши та показують на таблиці органи імунної системи

Учні називають види  імунітету, органи, що беруть участь у забезпеченні імунітету.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Розповідь вчителя

Два сторіччя тому, коли у світі від страшної хвороби – чорної віспи – щороку помирало багато тисяч людей, англійський лікар Едвард Дженнер помітив, що доярки часто хворіють на безпечну для людини коров’ячу віспу і ніколи – на чорну. В 1796 році Дженнер вирішив провести дослід на людині. З дозволу батька увів під шкіру здорового восьмирічного хлопчика збудник коров’ячої віспи. Спочатку хлопчик нічого не відчував, але на сьомий день у нього підвищилась температура тіла, зник апетит, зявився головний біль, а на шкірі – незначний рожевий висип. Через ніч хлопчик уже був здоровий. Через півтора місяця лікар увів йому під шкіру рідину справжньої чорної віспи. Хлопчик не захворів на цю страшну недугу: він уже мав імунітет від чорної віспи на все життя! Повідомлення теми уроку.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Розповідь з елементами демонстрації

Імунітет – це захист організму від усього, що несе у собі ознаки чужорідної генетичної інформації, спосіб збереження генетичної сталості клітин.

. Імунна система людини складається з:

центральної (червоний кістковий мозок і тимус);

периферійної (лімфатичні вузли, селезінка, мигдалини, апендикс).

Неспецифічний захист направлений супроти антигенів та ушкоджувальних агентів взагалі, а специфічний (імунний) захист направлений на боротьбу з конкретними збудниками.

 Демонстрація портретів вчених.У 1796 році англійський сільській лікар Едвард Дженнер (1749–1823) розробив спосіб штучної імунізації проти натуральної віспи шляхом зараження людини коров'ячою віспою.

Відкриття Луї Пастера (1880) дало початок імунології як самостійній науці. Пастер виявив, що імунізація курей старою холерною культурою створює у них стійкість до зараження високовірулентним збудником курячої холери і сформулював основний принцип створення вакцин, а також отримав їх проти сибірки і сказу.

Ілля Ілліч Мечников відкрив феномен фагоцитозу (1882) і створив клітинну або фагоцитарну теорію імунітету.

Німецький учений Пауль Ерліх висунув гуморальну теорію імунітету. З 1898 по 1899 рік бельгійський науковець Жюль Борде і російський М. Я. Чистович виявили утворення антитіл у відповідь на введення чужорідних еритроцитів і сироваткових білків. Дане відкриття поклало початок неінфекційній імунології.

У 1900 році австрійський імунолог Карл Ландштейнер зробив відкриття груп крові людини. Він створив основу вчення про тканинні ізоантигени.

Демонстрація презентації.

Учні роблять короткі записи в зошити

Виступи учнів із випереджувальними завданнями про імунокорекцію та імунотерапію.

Вчитель демонструє підготовлені зразки імуномодуляторів.

ІV. Закріплення матеріалу.

Користуючись матеріалом підручника дайте відповідь на запитання:

Чим викликані імунні розлади організму людини?

Скласти на дошці схему.

Які чинники у вашій місцевості негативно впливають на вашу імунну систему       

     V.   Рефлексія  

Бесіда за планом:

Я знав…

Я дізнався….

Я хочу дізнатись більше про…

VI.           Інструктаж д/з  

Опрацювати відповідний параграф підручника, пояснити механізм взаємодії системи антиген-антитіло. Для бажаючих підготувати матеріал із теми «Заходи зміцнення імунітету»